Чернігів древній
став понад Десною, Собор між зелені, як
диво, вирина. Над вічною і світлою
рікою Не змовкла ще
історії струна.
А Чернігів, мов сад, над віками росте. А Чернігів, мов дзвін, над рікою гуде. До його доброти, до його чистоти Де б не їздив, не був, мені вічно іти.
Існує безліч легенд про походження назви нашого міста. Одна з них пов’язана
з історією про князя Чорного та його доньку.
Із далеких давен, із глибоких глибин Починає Десна свій нескорений плин У деснянській воді відбивались віки У деснянській воді колихались зірки.
Ні, ця війна не потрібна нікому. Так, ми її не пробачимо, себто Перемагай і вертайся додому. Просто живим повертайся, і все тут.
День
міста Чернігова це свято поколінь, свято на честь тих хто визволив його, хто
зберіг і передав його нам.
| 
