Методичні рекомендації щодо роботи з учнями ЗПО, які проживають в гуртожитку

Виховує все: люди, речі, явища, але перш за все, люди.

З них на першому місці – батьки і педагоги.

Антон Макаренко

Виховання полягає в трьох речах: у даруванні,

науці, вправах.

Аристотель

Соціально-економічна ситуація України потребує підготовки висококваліфікованих робітників, здатних створювати якісні продукти матеріальної культури, які б задовольняли потреби наших громадян. Натомість все менше випускників закладів професійної освіти бажають працювати за отриманими спеціальностями або ж невідповідально ставляться до виконання своїх професійних обов’язків. Адже більша частина контингенту учнівської молоді цих закладів – це діти-сироти та напівсироти (соціальні, біологічні) з проявами девіантної, асоціальної та конфліктної поведінки, вихідці з педагогічно-занедбаних і матеріально незабезпечених родин, що, у свою чергу, ускладнює освітній процес ЗПО, перешкоджає активній соціалізації учнів. У таких дітей нівелюються сімейні цінності, вони майже не готові до життєдіяльності в певній громаді, суспільстві в цілому. Також необхідно констатувати різке падіння престижу освіти в учнівському середовищі у зв’язку з тим, що вона не забезпечує гідний життєвий рівень, не гарантує стабільний заробіток.

Одночасно ускладнення умов навчання в закладах профтехосвіти (комп’ютеризація, інформаційне навантаження) і, загалом, нова система професійного навчання, яка практично відмінна від шкільного, незнайоме соціальне середовище, проживання в гуртожитку ставить учнів ЗПО у складну ситуацію, яка нерідко буває конфліктною. Активний, позитивний характер виникнення та вирішення конфліктних ситуацій залежить як від поведінки самих учнів, так і від організованого освітнього процесу та соціально-педагогічної роботи в певному ЗПО, де велику роль відіграє налагоджена система просвітницького та соціального виховання в гуртожитку за рахунок організації профілактичної та дозвіллєвої діяльності, яку координують заступник директора з виховної роботи, вихователь гуртожитку, соціальний педагог, практичний психолог, керівники навчальних груп та учнівське самоврядування.

Учні ЗПО, як соціальна група, відрізняються не тільки спільним видом діяльності (навчальна та трудова діяльність), а й спільним побутом (проживання в гуртожитках), особливостями спілкування мешканців кімнат, поверхів тощо. Таким чином учнівська молодь, яка здобуває робітничу професію, є суб’єктом як освітньо-професійної, так і соціально-культурної діяльності. Навчально-трудова діяльність учнів проходить у постійному взаємозв’язку з дозвіллєвою, у якій вони мають можливість взаємодіяти з соціальним оточенням та задовольняти різні соціальні потреби.

Одним із способів формування соціального досвіду безконфліктної взаємодії та важливою соціально-педагогічною умовою профілактики конфліктної поведінки серед учнів закладів професійної освіти є організація відповідної дозвіллєвої діяльності в гуртожитку.

Адже за даними соціальних педагогів на базі ЗПО проводяться тільки масові форми організації виховної діяльності, а групова та індивідуальна робота переноситься саме в гуртожитки, де проживає більшість учнів, а тому вихователь гуртожитку, соціальний педагог, психолог, заступник директора з виховної роботи, керівник навчальної групи та органи учнівського самоврядування мають взяти на себе обов’язок щодо виховання підростаючого покоління й організації вільного часу учнів таким чином, щоб вони були зайняті корисними справами, набували соціальний досвід унормованої в соціумі поведінки. Беззаперечним є той факт, що більшість учнів ЗПО є вихідцями з сільської місцевості і нове, захоплююче проживання в місті, з усіма його принадами, згубно впливає на їх поведінку.

Гуртожиток ЗПО  розглядається нами як особливий мікро соціум, оскільки в ньому живуть молоді люди, характер, звички, життєві установки, стиль поводження яких ще остаточно не склалися. Процес формування особистості триває під впливом спілкування молоді, взаємовпливу, самого середовища гуртожитку. Якщо тут панує атмосфера доброзичливості, уваги до кожного, хто проживає, якщо існує турбота про підвищення освітнього рівня молоді, задоволення її культурних запитів та інтересів, духовне зростання, то такий вплив є педагогічно доцільним.

Важливо вже на етапі поселення учнів у гуртожиток зважено поставитися до відбору мешканців у ту чи іншу кімнату. Соціальний педагог, керівник навчальної групи мають працювати разом із комендантом та вихователем гуртожитку аби спільно вирішити: кого з ким поселяти, аби в одній кімнаті не проживали учні, які характеризуються конфліктними формами поведінки.

З жильцями гуртожитку, що проявляють недостатній рівень сформованості соціального досвіду безконфліктної поведінки, педагогічними працівниками (керівником навчальної групи, вихователем) та соціальним педагогом має проводитись індивідуальна профілактична робота, яка полягає у роз’ясненні правил проживання у гуртожитку, необхідності гуманних взаємин між собою, розкритті шкідливості деструктивних форм вирішення конфліктів тощо. Така робота носить інтимно-довірливий характер, оскільки здійснюється в кімнаті, де проживає учень, у спокійній обстановці. Відповідна профілактична і корекційна робота проводиться не тільки в індивідуальній формі, а й у парній, груповій та колективній. При цьому використовуються такі методи соціального виховання, як бесіда, розповідь, роз’яснення, навіювання, переконування, дискусія, розв’язування соціально-моральних задач тощо.

Створення в гуртожитку сприятливих умов для дозвілля, розвиток у молодіжному середовищі суспільних основ, пов’язаних з тією або іншою творчою діяльністю у вільний час, вважається конкретним шляхом ефективного впливу на духовне зростання учнів, на підвищення їхньої соціальної зрілості й самосвідомості. Досить важливим є створення добрих матеріально-побутових умов для тих, хто проживає, при активній участі самих учнів. Подібна участь сприяє формуванню у юнаків та дівчат потреби виявити свої ціннісні установки й орієнтації в сфері господарсько-побутової праці, підвищенню їхньої культури як у цей час, так і в майбутньому сімейному житті.

На другому місці перебуває соціально-педагогічна функція, спрямована на вироблення в молоді комунікативних якостей, уміння жити в колективі однолітків, де незмірно, у порівнянні з домашніми умовами, зростають такі вимоги до кожної людини, як уміння й бажання проявляти увагу й доброзичливість до тих, хто живе поряд, здатність вчасно прийти на допомогу, висловити співчуття.

Із цією функцією тісно пов’язана функція, що сприяє розвитку спілкування молоді, вихованню комунікативної культури, створенню довірливих стосунків між мешканцями.

Нові стосунки в гуртожитку формують самосвідомість учнів, спонукають осмислити досвід оточуючих людей стосовно себе. Тому така велика роль доброзичливого спілкування в становленні моральних установок особистості, формуванні соціального досвіду безконфліктної поведінки.

Невисокий освітній рівень молоді, досить збіднений кругозір, невисока здатність до творчої участі в суспільному житті, але уважна зацікавлена аудиторія – все це дає змогу проводити виховну роботу в гуртожитку більш широко й поглиблено, використовувати найрізноманітніші й перспективні її форми й методи, зробити спілкування молоді більш цікавим, довірливим, безконфліктним.

Підвищення рівня спілкування молоді й культури її дозвілля – це дві сторони єдиного освітнього процесу в профілактиці конфліктів в учнівському гуртожитку. Культура дозвілля характеризується ставленням особистості до використання свого вільного часу. Тому дуже важливо спрямувати бажання й зусилля молоді на формування активного прагнення до "зустрічі" з культурою, до постійного духовного зростання.

Для цього активна пошукова діяльність учнів на чолі з вихователем і соціальним педагогом дає можливість в будь-якому гуртожитку завжди знайти реальну можливість та умови для того, щоб молодь використовувала свій вільний час для зростання й удосконалення у вибраній справі, для загального розвитку, просто для улюблених занять. Молоді люди завжди вдячні за таку участь у їхній долі, за допомогу й підказку, за добру пораду, за розумний, але ненастирливий розвиток їхніх культурних інтересів і духовних потреб.

Однак насильно змусити молодь займатися тією або іншою справою у вільний час – значить відштовхнути її від цієї справи. Тому керівники навчальної групи, вихователі гуртожитку і соціальні педагоги мають знайти правильні підходи до кожної людини, врахувати її потреби й інтереси, побачити за пасивністю деякої частини молоді щирі устремління, запропонувати сферу застосування сил, змусити повірити в себе, навчити жити більше наповнено й цікаво.

Дослідження науковців показали, що правильно використовуючи педагогічні можливості, сучасний учнівський гуртожиток здатний впливати на виховання молодих людей, допомогти їм добре вчитися, виконувати суспільно корисну роботу, культурно відпочивати, забезпечувати здійснення соціально-профілактичної роботи.

Отже, виховна та профілактична робота в гуртожитках закладів професійної освіти повинна будуватися на базі фундаментальних духовно-моральних цінностей, що мають найважливіше значення в особистісному й суспільному розвитку. Вона повинна бути спрямована на формування моральних і соціальних якостей особистості: гуманності, порядності, громадянськості, відповідальності, професійної етики. Цю роботу слід проводити з урахуванням контингенту, індивідуальних психолого-вікових особливостей молодих людей, які разом проживають, і насамперед зважаючи на те, що учні тривалий час проживають у одній кімнаті разом, як у одній родині, у них активно формується соціальний досвід, розвивається почуття колективізму. У той же час, знання соціально-психологічних проблем учнів, які проживають в гуртожитку ЗПО, дає змогу виявляти недоліки виховної роботи, а також намічати найбільш ефективні шляхи організації культурно-дозвіллєвої роботи.

Всі види і форми дозвіллєвої діяльності в гуртожитку повинні відрізнятися змістовним наповненням та різноманітністю: культурні, мистецькі, музичні, театральні, драматичні, громадські, фахові, соціальні, Інтернет-дозвілля, соціокультурні проекти, програми, конкурси, вечори відпочинку, вечірки, дискотеки та інші.

Спостереження засвідчують, що серед сучасних учнів ЗПО популярністю користуються дискотеки. За умови належної їх організації дискотеки сприяють формуванню в учнів організаторських здібностей, пізнавальної активності, естетичних смаків, музичних знань, навичок спілкування та артистизму.

При цьому не можна не враховувати й підвищені запити молодих людей, їхнє прагнення до творчих видів діяльності. Проживаючи в гуртожитку, молодь шукає можливості самореалізуватися в такій діяльності. Це може бути зібрання книг, особистих бібліотек, складання колекції музичних записів, відеофільмів, зйомка аматорських фільмів, організація виставок своїх картин, виробів тощо.

Отже, у різних формах дозвіллєвої діяльності в гуртожитку учнів ЗПО приваблює: домашні умови, можливість імпровізації, підбір різноманітних видів діяльності залежно від умов гуртожитку, керування власними ціннісними орієнтаціями та установками, можливість здійснення індивідуальної діяльності.

Під час дозвілля учні порівнюють свої навички та форми поведінки з новими, тими що існують в дозвіллєвій групі, в жильців кімнати. Враховуючи соціально унормовані правила поводження, суспільні вимоги, відбувається набуття шаблонів поведінки, які відповідають кожній ситуації. Особистість заради спокійної та емоційно-комфортної ситуації, регулює дозвіллєві потреби і види дозвіллєвої діяльності.

Варто зазначити, що ефективність проведення дозвілля учнів ЗПО в цілому і в гуртожитку зокрема, значною мірою визначається рівнем роботи учнівського самоврядування. Саме учнівське самоврядування в змозі залучити більшість проживаючих у гуртожитку до активного проведення вільного часу, створити умови для конструктивної поведінки.

Узагальнюючи вище викладене, визначемо головні блоки соціально-педагогічної роботи в гуртожитку щодо профілактики конфліктних форм поведінки учнів закладів професійної освіти, а саме:

І. Соціально-педагогічна діагностика за такими напрямами:

1. Вивчення житлово-побутових умов учнів у гуртожитку (керівники навчальних груп).

2. Вивчення оточення учнів за місцем проживання в гуртожитку (керівники навчальних груп, соціальний педагог).

3. Вивчення інтересів учнів, їх зайнятості в поза навчальний час (керівники навчальних груп,, соціальний педагог).

4. Аналіз соціальних зв’язків учнів у гуртожитку (керівники навчальних груп,, соціальний педагог).

5. Діагностика соціально-ціннісних якостей особистості (соціальний педагог, практичний психолог).

6. Вивчення стану здоров'я учнів "групи ризику", схильності до шкідливих звичок (медсестра).

II. Підготовка соціальним педагогом творчої групи до соціально-педагогічної профілактичної роботи з учнями, що проявляють деструктивний характер вирішення конфліктів.

1. Виокремлення напрямів диференціювання окремих видів соціально-педагогічної профілактичної роботи між соціальним педагогом, практичним психологом та керівником навчальної групи та визначення провідної ролі соціального педагога при організації профілактичної роботи.

2. Підвищення психолого-педагогічної компетентності педагогічного колективу щодо соціально-педагогічної профілактичної роботи з учнями, що схильні до конфліктних форм поведінки (заступник директора з виховної роботи, соціальний педагог, практичний психолог).

3. Проведення систематичних соціально-педагогічних консультацій за місцем проживання учнів в гуртожитку (соціальний педагог, практичний психолог).

III. Організація соціальним педагогом просвітницької роботи з учнями, що проживають у гуртожитку.

1. Участь у роботі старостату гуртожитку, надання йому необхідної соціально-педагогічної допомоги.

2. Проведення профілактичних бесід виховного змісту з учнями, які проживають в одній кімнаті.

3. Виступи, лекції перед учнями у невеликих аудиторіях, що проводяться у формі діалогу, "запитань – відповідей".

IV. Заходи щодо соціально-педагогічної профілактики деструктивної поведінки учнів.

1. Здійснення щоденного контролю за відвідуванням учнями ЗПО (керівники навчальних груп).

2. Пропаганда здорового способу життя, загальної культури поведінки (практичний психолог, соціальний педагог).

3. Організація фізично-оздоровчої, предметно-перетворювальної, соціально-комунікативної, суспільно корисної та інших видів діяльності в гуртожитку за інтересами.

4. Організація індивідуальної та групової соціально-педагогічної профілактичної роботи з учнями, що проживають у гуртожитку:

а) проведення систематичних індивідуальних профілактичних співбесід, консультацій, залучення учнів до роботи в тренінгових профілактичних групах (практичний психолог, соціальний педагог);

б) ініціювання та залучення окремих учнів до суспільно-корисної праці, громадської роботи, виконання громадських доручень; проведення корисних акцій та різних заходів у гуртожитку (вихователь гуртожитку, соціальний педагог, керівники навчальних груп);

в) організація циклу психолого-педагогічних профілактичних бесід і кінолекторіїв з культури взаємин та правових питань (заступник директора з виховної роботи, представники правоохоронних органів ювенальної превенції);

г) залучення учнів до участі в роботі гуртків тощо, що працюють на базі гуртожитку (керівники навчальних груп, керівники гуртків).

Потрібно зазначити, що виділені блоки соціально-педагогічної профілактичної роботи з учнями у гуртожитку є загальними. Вони можуть доповнюватися з урахування особливостей навчання учнів в міській та сільській місцевості і т. д.

Таким чином, адміністрація, викладачі, майстри виробничого  навчання, практичні психологи та соціальні педагоги мають усвідомити, що проблема пошуку шляхів підвищення ефективності соціально-педагогічної роботи набуває останнім часом особливої актуальності через зростання конфліктних форм поведінки серед учнів. У сучасних умовах повинні принципово змінитися підходи до організації профілактичної роботи, щоб від заходів адміністративно-правового впливу перейти до надання соціально-педагогічної допомоги учневі закладу професійної освіти. Тому, ефективність соціалізації учнів ЗПО в гуртожитку, організація дозвіллєвої діяльності в них має ґрунтуватися на профілактичній та корекційній індивідуально-диференційованій роботі та впровадженні соціальних, культурних, педагогічних технологій і програм (які включають різні види, форми і методи), що спрямовані на формування соціального досвіду безконфліктної поведінки учнів ЗПО.