Дистанційна форма навчання додала нових викликів не лише учням та батькам, а й педагогам. Їх робота і до карантину була складною. Тепер освітню програму необхідно пояснювати не просто цікаво, а й за допомогою онлайн технологій. Як у такому ритмі зберегти своє психологічне здоров’я та запобігти професійному та емоційному вигоранню розкажемо у рубриці «Порадник психологічної служби».

Вигорання – це реакція людини на хронічну втому. Вона починає негативно ставитись до роботи та предмету своєї професійної діяльності, у неї знижується самооцінка.

Емоційне вигорання – це синдром, який розвивається під впливом хронічного стресу і постійного навантаження, що призводить до виснаження емоційно-енергетичних та особистісних ресурсів людини.  Емоційне вигорання виникає в результаті накопичення негативних емоцій без «розрядки» або «вивільнення» від них.

Ознаки емоційного вигорання:

1. Зниження самооцінки, яке виявляється в таких станах, як – от:

• брак позитивних емоцій, деяка відчуженість у взаємостосунках з членами родини, колегами;
• стан тривоги, незадоволення;
• безпорадність та апатія, яка з часом може перерости в агресію та відчай.

2. Відчуття самотності, що виявляється:

• у непорозумінні з учнями та їхніми батьками;
• у неприязні безпосередньо до дітей – спочатку це неприхована антипатія, а потім і вибух роздратування;
• у неможливості нормального емоційного контакту з учнями та колегами.

3. Емоційне виснаження, яке виявляється:

• у зниженні ціннісного ставлення до життя;
• у байдужості до всього, навіть до свого особистого життя;
• у втомі, апатії та депресії, що з часом призводить до розвитку серйозних хвороб – гастриту, мігрені, гіпертензії, синдрому хронічної втоми тощо.

Професія педагога – одна з тих, де синдром «професійного вигорання» є найбільш поширеним. Тому дуже важливим є вивчення особливостей його виникнення, розвитку та перебігу саме у педагогічній діяльності.

Професійне вигорання — це стан виснаження особистості, спричинений надмірними завданнями, що ставить природне чи професійне середовище та який   характеризується зневірою у власній професійності, фізичною й емоційною втомою, почуттям нереалізованості.

Головними причинами професійного вигорання педагогів є:

• стрес, спричинений великою кількістю вимог;
• неспокійна обстановка на роботі, що потребує стійкої уваги і напруги;
• не завжди правильна організація праці;
• неувага до свого здоров’я.

Прийоми швидкого реагування при стресі:

• усміхнутися, пожартувати;
• пригадати щось радісне, гарне, приємне (радісну подію, приємну ситуацію, гідний вчинок);
• виконати певні рухи на кшталт потягування;
• звернути увагу на цікаву подію чи помилуватися пейзажами за вікном;
• розглянути квіти, фотографії, що знаходяться у приміщенні;
• уявити, що ти «купаєшся» в сонячних променях;
• виконати вправи з релаксаційного дихання;
• висловити кому – небудь комплімент або похвалити когось.

Як уберегтися від професійного та емоційного вигорання.

Уміння позитивно мислити, володіти своєю поведінкою – ваш індивідуальний ресурс, який може підтримувати вас у будь-яких складних і емоційно напружених ситуаціях. Це – той ресурс, який не дозволить вам стати жертвою професійного та емоційного вигорання.