Кухар. Офіціант. Кондитер. |
Із покоління в покоління передавали люди досвід приготування їжі. Вони дбайливо зберігали всі традиції, пов’язані з їжею, розуміючи, що їжа - основа життя, здоров'я і благополуччя. Ще в Древній Греції виник культ Асклепія, міфічного лікаря-цілителя, що одержав у Римі ім'я Ескулап. Його дочка Гігея вважалася покровителькою науки про здоров'я, а вірною помічницею їх була куховарка Кулина. Вона стала покровителькою кухарської справи, що одержала назву "кулінарія" (від лат. culina - кухня).
У найдавніших писемних пам'ятках Вавилона, Єгипту, Китаю й арабського Сходу вже містяться записи окремих кулінарних рецептів. Всесвітню славу отримали вироби французьких гастрономів XIX століття: Карема, Кремона, Ескофьє й ін.
Кулінарія як наука виникла лише наприкінці XVIII століття. Розвиток професійної кулінарії пов'язаний з появою підприємств позадомашнього харчування. Виникли вони ще в Древній Русі. Спочатку це були корчми (від слов'янського кореня "корм"), у яких подорожуючі могли знайти притулок і їжу. Потім з'явилися придорожні трактири (від лат. "trakt" - шлях, потік) - готелі з обіднім залом і кухнею. У той же час поряд із трактирами у великих містах стали з'являтися ресторани (від фр. "restauration" - відновлення).
Перша кулінарна книга "Поварені записки" була складена С. Друковцовим у 1779 р.
Перша кулінарна школа була відкрита в Петербурзі 25 березня 1888 р. з ініціативи професора І.Є. Андрієвського і кулінара Д. В. Каншина.
Підприємства суспільного харчування відіграють важливу роль у житті суспільства. І сфера послуг продовжує вдосконалюватися і розширюватися з кожним роком.
Домінуючі види діяльності:
- прийом сировини та її переробка (добір сировини, перевірка її якості, зважування і відмірювання, просівання, очищення, перебирання, миття, дроблення, проціджування, протирання, змішування різних видів сировини і т.д.);
- підготовка напівфабрикатів;
- збереження продуктів;
- готування холодних закусок;
- готування гарячих страв;
- готування мучної випічки;
- оформлення страв перед подачею їх на стіл;
- готування й оформлення страв на замовлення для урочистих заходів;
- розробка нових технологій готування їжі, обробки сировини, готування страв і кулінарних виробів.
Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності:
Здібності:
- ручна спритність;
- здатність переносити значну фізичну напругу;
- тонкі смакові відчуття;
- високий рівень розвитку відчуттів температури, тиску, дотику, дотикальних відчуттів (уміння вчасно визначити готовність страв за допомогою доторкань, дотику, нюху і т.д.);
- гарне зорове сприйняття кольору (здатність чітко розрізняти усі відтінки кольорів), форми, розміру;
- добре розвитий окомір (уміння швидко і точно без зважування визначити масу напівфабрикату);
- достатній розвиток довгострокової словесно-логічної пам'яті (необхідно завжди пам'ятати основні інгредієнти, що входять до складу виробу, калорійність продуктів і інші значимі зведення);
- високий розвиток зорової образної пам'яті, смакової, нюхової і рухової пам'яті;
- творча уява;
- просторова уява;
- здатність переключатися швидко з одного виду діяльності на інший (переключення уваги);
- почуття часу.
Особистісні якості, інтереси і схильності:
- терплячість і витриманість;
- доброзичливість і привітність;
- відповідальність;
- акуратність;
- оригінальність;
- творчий початок;
- винахідливість;
- моторність.
Офіціант.
Офіціант (від латинського officians - службовець) - працівник ресторану, кафе, бара, їдальні, закусочної, підприємства харчування в туристичних комплексах, готелях і на транспорті, що подає страви відвідувачам. В обов'язки офіціанта входить сервіровка столу, зустріч відвідувачів, знайомство їх з меню, у разі потреби - поради у виборі страв, одержання замовлення, передача замовлень у гарячий і холодний цехи кухні, пробивання чеків на касовому апараті, доставка замовлення відвідувачу, розрахунок з ним, збір використаного посуду.
Робота протікає в приміщеннях, у спеціально обладнаних салонах-харчоблоках транспортних засобів чи на вулиці в період роботи літніх кафе. Робота пов'язана зі значними фізичними навантаженнями. Спілкування в праці інтенсивне, з великою кількістю людей - і відвідувачів, і працівників підприємства суспільного харчування.
Домінуюча професійна спрямованість - на роботу з людьми. Професійний тип особистості - соціальний, артистичний і підприємницький.
Домінуючий інтерес - до роботи в сфері обслуговування, торгівлі, суспільного харчування, схильність до живої, різноманітної роботи. Супутній інтерес - до кулінарії, до традицій національної кухні, до етики й естетики, до психології, до іноземних мов.
Необхідні якості. Офіціант повинен знати правила обслуговування відвідувачів і сервіровки столу, асортимент і кулінарну характеристику страв і напоїв, ціни на них, правила роботи на контрольно-касових апаратах. У випадку роботи з іноземними відвідувачами необхідне знання іноземних мов у межах професійного розмовного мінімуму.
Для успішного виконання роботи офіціант повинен бути товариським, бездоганно ввічливим, легко вступати в контакти і розуміти особливості поводження людей. Необхідна стійка увага, розвинена оперативна і довгострокова пам'ять, розвинені рахункові здібності, гарний розвиток органів відчуттів (зору, нюху, тактильної чутливості). Потрібна фізична витривалість, швидкодія, ручна вправність з одночасним артистизмом.