Дистанційна форма навчання додала нових викликів не лише
учням та батькам, а й педагогам. Їх робота і до карантину була складною. Тепер освітню
програму необхідно пояснювати не просто цікаво, а й за допомогою онлайн технологій.
Як у такому ритмі зберегти своє психологічне здоров’я та запобігти професійному
та емоційному вигоранню розкажемо у рубриці «Порадник психологічної служби».
Вигорання – це реакція людини
на хронічну втому. Вона починає негативно ставитись до роботи та предмету своєї
професійної діяльності, у неї знижується самооцінка.
Емоційне вигорання – це синдром, який
розвивається під впливом хронічного стресу і постійного навантаження, що
призводить до виснаження емоційно-енергетичних та особистісних ресурсів
людини. Емоційне вигорання виникає в
результаті накопичення негативних емоцій без «розрядки» або «вивільнення» від
них.
Ознаки емоційного вигорання:
1. Зниження самооцінки, яке виявляється в таких станах,
як – от:
- брак позитивних емоцій, деяка відчуженість у
взаємостосунках з членами родини, колегами;
- стан тривоги, незадоволення;
- безпорадність та апатія, яка з часом може перерости в
агресію та відчай.
2. Відчуття самотності, що виявляється:
- у непорозумінні з учнями та їхніми батьками;
- у неприязні безпосередньо до дітей – спочатку це
неприхована антипатія, а потім і вибух роздратування;
- у неможливості нормального емоційного контакту з учнями
та колегами.
3. Емоційне виснаження, яке виявляється:
- у зниженні ціннісного ставлення до життя;
- у байдужості до всього, навіть до свого особистого
життя;
- у втомі, апатії та депресії, що з часом призводить до
розвитку серйозних хвороб – гастриту, мігрені, гіпертензії, синдрому хронічної
втоми тощо.
Професія педагога – одна з тих, де синдром «професійного
вигорання» є найбільш поширеним. Тому дуже важливим є вивчення особливостей
його виникнення, розвитку та перебігу саме у педагогічній діяльності.
Професійне вигорання — це стан
виснаження особистості, спричинений надмірними завданнями, що ставить природне
чи професійне середовище та який
характеризується зневірою у власній професійності, фізичною й емоційною
втомою, почуттям нереалізованості.
Головними причинами професійного вигорання педагогів є:
- стрес, спричинений великою кількістю вимог;
- неспокійна обстановка на роботі, що потребує стійкої
уваги і напруги;
- не завжди правильна організація праці;
- неувага до свого здоров’я.
Прийоми швидкого реагування при стресі:
- усміхнутися, пожартувати;
- пригадати щось радісне, гарне, приємне (радісну подію,
приємну ситуацію, гідний вчинок);
- виконати певні рухи на кшталт потягування;
- звернути увагу на цікаву подію чи помилуватися
пейзажами за вікном;
- розглянути квіти, фотографії, що знаходяться у
приміщенні;
- уявити, що ти «купаєшся» в сонячних променях;
- виконати вправи з релаксаційного дихання;
- висловити кому – небудь комплімент або похвалити
когось.
Як уберегтися від професійного та емоційного вигорання.
Уміння позитивно мислити, володіти своєю поведінкою – ваш
індивідуальний ресурс, який може підтримувати вас у будь-яких складних і
емоційно напружених ситуаціях. Це – той ресурс, який не дозволить вам стати
жертвою професійного та емоційного вигорання.
|
